Знову відлітають соколята, Від родинного гнізда. Та не треба тату сумувати, Доля у батьків вона така. Розлетілися по всьому світу, І тепер болить твоя душа. Діти та онуки приїжайте, До родинного гнізда... Мій батько! Усім серцем я горнусь до тебе, Крізь життєву даль думками я з тобою. За все тобі я вдячний та Богу я за тебе помолюся, Щоб очі твої довго ще сіяли нам... І садок вишневий коло хати, Буйним цвітом рясно розквіта. Посивіли скроні в тебе тату, Пролетіли птахами літа. Хай в думках твоїх засяють зорі, А в душі завжди лише Весна. Діти та онуки приїжайте, До родинного гнізда. Мій батько! Усім серцем я горнусь до тебе, Крізь життєву даль думками я з тобою. За все тобі я вдячний та Богу я за тебе помолюся, Щоб очі твої довго ще сіяли нам...