Зачем же нам война?

БТРи і танки, все руйнують навколо,
Ми дружили віками, все змінилось раптово.
Ну скажіть мені люди, навіщож вбивати,
Коли нам треба дітям життя дарувати.
Я писал эти строки, и думал о том что,
В мире люди жестоки, но знаю я точно.
Еслиб все наши песни сложили однажды,
То за сердце бы взялся практически каждый.
Навіщож нам війна, поміж нами,
Залито як роса, слізами.
Ти почуй як сердце кричить,
Я стою на колінах благаю.
Нам не треба війни, не треба війни,
Не треба війни.
Зачем же нам война, между нами.
Залито как роса, слезами.
Ты услышь как сердце кричит,
Я стою и Богов умоляю.
Нам не нужно войны, не нужно войны,
Не нужно войны. Нам не нужно войны!
Всё бросают деньгами, будто это поможет,
Но война между нами скоро всё уничтожит.
Ну зачем же вы люди, других убивали,
Чтоб их семьи веками, народ проклинали.
Всё гадаю я думу, і одне розумію.
Повертатись додому, більше не мрію.
Мої люди жорстокі, не знають любові,
Навіть Бог милосердний, не врятує від долі.
Зачем же нам война, между нами.
Залито как роса, слезами.
Ты услышь как сердце кричит,
Я стою и Богов умоляю.
Нам не нужно войны, не нужно войны,
Не нужно войны.
Навіщож нам війна, поміж нами,
Залито як роса, слізами.
Ти почуй як сердце кричить,
Я стою на колінах благаю.
Нам не треба війни, не треба війни,
Не треба війни. Нам не треба війни!