осінь

[Instrumental Interlude]
[Verse]
Відлетіли листи. Відлетіли останні листи
адресатам далеким з осіннього дивного краю.
Скоро грудень свої будуватиме знову мости
через ріки, озера… Здається, аж до небокраю.
[Chorus]
Ой лелеки мої, що приносите в край мій весну́,
поверніть мені осінь – замріяну, ніжну і милу.
Ту єдину відраду – і сти́шену, і голосну.
Те землі джерело, що дає нам надію і силу.
[Verse]
Вже не кличу до себе всі вЕ́сни, а тільки прошу́:
поверніть мені осінь, в якій я увесь розчинився.
Ту, про ко́го у ві́ршах своїх безупинно пишу́
і з якою з роками душею і серцем зріднився.
[Chorus]
Ой лелеки мої, що приносите в край мій весну́,
поверніть мені осінь – замріяну, ніжну і милу.
Ту єдину відраду – і сти́шену, і голосну.
Те землі джерело, що дає нам надію і силу.
[solo]
[Verse]
Її дотик – мов струм, поцілунок – священний напій.
В ній роки́, що життя назбирало, збиваються з ліку.
Поверніть мені осінь, я мушу вклонитися їй
за життя, що дарує на схилі прожитого віку.
[Chorus]
Ой лелеки мої, що приносите в край мій весну́,
поверніть мені осінь – замріяну, ніжну і милу.
Ту єдину відраду – і сти́шену, і голосну.
Те землі джерело, що дає нам надію і силу.
[end]