Dalszöveg
Вона йшла по життю, як зірка в небі,
Не питала нікого, що в серці треба.
Їй блистіли діаманти, золото в очах,
Кохання не мало місця в її думках.
Вона не думала про кохання, ні,
Її мрії всі були в ціні.
Лише гроші в голові, лише блиск і дим,
І від кожного світанку, лиш холодний дим.
Хлопці йшли за нею, як за маревом,
Та вона сміялась, не кидала оком.
Не було значення, хто там і чому,
Гроші — це єдиний шлях до її дому.
Вона не думала про кохання, ні,
Її мрії всі були в ціні.
Лише гроші в голові, лише блиск і дим,
І від кожного світанку, лиш холодний дим.
Та одного дня, коли тиша прийшла,
Вона зрозуміла, що одна.
Усе золото світу не замінить тепло,
Але серце її вже давно змерзло.