Лист солдату

У темній тоивожній кімнаті де холод і біль це буденність життя дівчина самотня пише листа. Пише про біль і розчарування, пише про сльози і болі пізнання пише про вічність й самотнє життя. Мій любий солдате, чи ти ще живий? Гармати стріляють в чужій стороні? Коли повернешся в обійми мої? Прошу повернись ти, хоча б увісні. Мій милий солдате прошу повернись, весною прийди як розквітнуть гаї,ми будемо гратись, сміятись,радіти. Ти як колись подаруєш квіти і щиро усміхнений підеш у даль? Мій милий солдате, прошу не лишай. Та ти посміхнувшись лиш скажеш слова.
Не покину тебе, рідненька моя, ти сонечко миле, одне зрозумій, я думка лиш-мріч, в твоїй голові.
У темній тоивожній кімнаті де холод і біль це буденність життя дівчина самотня пише листа.