Іра і вісім років
v4
@Маріна Баштенко
Іра і вісім років
v4
@Маріна Баштенко
Paroles
[Verse 1]
Іра, ти прийшла з роботи,
Де ти була мій керівник.
А вийшло — стали ми сестрами,
І час між нами не пройшов.
Ми вчилися тримати слово,
І не ламатись на вітрі.
Ти знала всі мої сльози,
А я — всі твої жарти й сни.
[Pre-Chorus]
І з того дня, як вранці важко,
Ми йшли крізь сон і через втому.
Та в нас була одна опора —
Ти поруч, і я поруч знову.
[Chorus]
Іра, Іра, ти моя рідна
Вісім років — це не мало.
Іра, Іра, ми стали кумами,
І в серці це нас прив’язало.
Іра, Іра, ти моя сила
Коли мовчати вже немає куди.
Іра, Іра, наша дружба жива
Як дім, що стоїть крізь роки.
[Verse 2]
Було колись — до ранку пили,
А потім кожна на роботу.
Сміялись так, що навіть стіни
Запам’ятали нашу ноту.
Тепер у нас донечки сплять,
І наші руки — це оберіг.
Ти хресна моїй дитині,
А я — твоїй, і це наш вік.
[Pre-Chorus]
Ми виросли, але не зламались,
У нас лишилось головне.
Ти все ще та, кому я скажу:
“Я тут, якщо тебе знесло”.
[Chorus]
Іра, Іра, ти моя рідна
Вісім років — це не мало.
Іра, Іра, ми стали кумами,
І в серці це нас прив’язало.
Іра, Іра, ти моя сила
Коли мовчати вже немає куди.
Іра, Іра, наша дружба жива
Як дім, що стоїть крізь роки.
[Bridge]
І якщо день мене розгубить,
Ти повернеш мене додому.
Бо є такі люди на світі —
Їх не шукають, їх бережуть.
[Final Chorus]
Іра, Іра, ти моя рідна
Вісім років — це не мало.
Іра, Іра, ми стали кумами,
І в серці це нас прив’язало.
Іра, Іра, ти моя сила
Коли мовчати вже немає куди.
Іра, Іра, наша дружба жива
Як дім, що стоїть крізь роки.
Іра, ти прийшла з роботи,
Де ти була мій керівник.
А вийшло — стали ми сестрами,
І час між нами не пройшов.
Ми вчилися тримати слово,
І не ламатись на вітрі.
Ти знала всі мої сльози,
А я — всі твої жарти й сни.
[Pre-Chorus]
І з того дня, як вранці важко,
Ми йшли крізь сон і через втому.
Та в нас була одна опора —
Ти поруч, і я поруч знову.
[Chorus]
Іра, Іра, ти моя рідна
Вісім років — це не мало.
Іра, Іра, ми стали кумами,
І в серці це нас прив’язало.
Іра, Іра, ти моя сила
Коли мовчати вже немає куди.
Іра, Іра, наша дружба жива
Як дім, що стоїть крізь роки.
[Verse 2]
Було колись — до ранку пили,
А потім кожна на роботу.
Сміялись так, що навіть стіни
Запам’ятали нашу ноту.
Тепер у нас донечки сплять,
І наші руки — це оберіг.
Ти хресна моїй дитині,
А я — твоїй, і це наш вік.
[Pre-Chorus]
Ми виросли, але не зламались,
У нас лишилось головне.
Ти все ще та, кому я скажу:
“Я тут, якщо тебе знесло”.
[Chorus]
Іра, Іра, ти моя рідна
Вісім років — це не мало.
Іра, Іра, ми стали кумами,
І в серці це нас прив’язало.
Іра, Іра, ти моя сила
Коли мовчати вже немає куди.
Іра, Іра, наша дружба жива
Як дім, що стоїть крізь роки.
[Bridge]
І якщо день мене розгубить,
Ти повернеш мене додому.
Бо є такі люди на світі —
Їх не шукають, їх бережуть.
[Final Chorus]
Іра, Іра, ти моя рідна
Вісім років — це не мало.
Іра, Іра, ми стали кумами,
І в серці це нас прив’язало.
Іра, Іра, ти моя сила
Коли мовчати вже немає куди.
Іра, Іра, наша дружба жива
Як дім, що стоїть крізь роки.
Style de musique
Ukrainian pop-folk ballad with a gentle mid-tempo swing, acoustic guitar and soft percussion in the verses, a fuller chorus with warm bass and subtle string lift; verse feels intimate and conversational, pre-chorus opens into layered harmonies, chorus lands with a singable hook and handclap pulse. Close-mic female vocal with light doubles on key lines, a few echo throws on the name, brushed cymbal lifts and a short instrumental swell into the final chorus, bright and heartfelt mix.
