Маяк

Так мало світла...Чорно-біле тло
Надії нитка майже зтліла
І небо, як холодне скло
Думки ховає наболілі
"Прильоти" вже буденні,звичні
Як і магічне " Я тримаюсь !"
Тривога виє на узбіччі
Я в дні минулі повертаюсь
У ласкаво-пухнастім небі
Шукаю хмари, а не дрони
І дощ на землю має впасти
На землю,не "червону зону"
Де град-це кульки крижані
А не смертельний виліт зброї
Пелюстки-квіти чарівні
Не міни на зеленім полі
Ростуть на габіонах маки
Візитка пізньої весни
Короткий стук-в роботі дятел
І пахнуть трави неземні
Життя і смерть-в них час один
Парад під знаком сатани
І рідних птах щемливий клин
Летить додому щовесни
Життя і смерть у поєдинку
Комусь ще в радість, а не горе
Скелети знищених будинків
Дитячих сліз бездонне море
Біль-не чужий,стрілою в серце
Один на всіх, на те ми люди
І ненависть вдягає берці
І пам'ять в крик: " Ми не забудем!"
Ударом гострого меча
Мій розум проника в минуле
Не гасне пам'яті свіча
Це вже було! Ми не забули!
Яка б не випала ціна
За нею правда ,сила світла
Для світу-виклик ця війна
А ми- маяк для всього світу!