Сульфур
v3.5
@Wasi Dydy
Сульфур
v3.5
@Wasi Dydy
كلمات
4). Сульфур
Сульфур — 16-й елемент періодичної таблиці, заряд ядра — +16. Хімічний символ — S, відносна атомна маса — 32. Електронна будова атома Сульфуру — 16S 1s²2s²2p⁶3s²3p⁴. В атомі Сульфуру є вільні орбіталі на d-підрівні зовнішнього енергетичного рівня, на які унаслідок збудження атома можуть переходити валентні електрони.
Сірка
Алотропні видозміни сірки
Атоми Сульфуру утворюють стабільні ланцюжки і цикли. Відомо понад 10 алотропних видозмін сірки. Найстійкішими серед них є 2 модифікації (моноклінна та ромбічна), які утворені циклічними короноподібними молекулами S₈:
Ромбічна, або альфа-сірка найстійкіша, саме такою вона трапляється в природі. Це жовта крихка кристалічна речовина, нерозчинна у воді, розчиняється в сірковуглеці CS₂, погано проводить електричний струм. Плавиться за температури 112,8 °С.
Пластична сірка утворюється за швидкого охолодження розплавленої сірки (наприклад, унаслідок виливання розплавленої сірки у холодну воду). Розплавлена сірка складається з довгих ланцюгів і може містити кілька тисяч атомів Сульфуру.
Це гумоподібна коричнева маса. На повітрі доволі швидко перетворюється на ромбічну сірку. За температури 150 °С ще зберігаються молекули сірки складу S₈; після її закипання (445 °С) з подальшим підвищенням температури кількість атомів у молекулі зменшується: S₆ → S₄ → S₂ (900 °С), а за 1700 °С пари містять лише одноатомні молекули S.
Поширеність у природі
Сульфур у природі існує у вільному (самородна сірка) і зв’язаному станах (нафта, кам’яне вугілля, у складі білків міститься в рослинних і тваринних організмах), але найчастіше Сульфур трапляється у складі мінералів. Основні з них: залізний колчедан (пірит) — FeS₂, свинцевий блиск (галеніт) — PbS, кіновар — HgS, мідний блиск — Cu₂S, цинкова обманка — ZnS, срібний блиск — Ag₂S, гіпс — CaSO₄·2Н₂О, халькопірит — CuFeS₂, гірка сіль (мірабіліт, англійська сіль) — MgSO₄·7Н₂О, глауберова сіль — Na₂SO₄·10Н₂О.
Отримання сірки
У лабораторних умовах сірку можна одержати кількома способами:
1. Унаслідок зливання розчинів сульфідної та сульфітної кислот:
2. Унаслідок неповного окиснення гідроген сульфіду:
3. Унаслідок нагрівання піриту до 600 °С без доступу кисню.
Хімічні властивості сірки
Сірка реагує з кислотами, які є сильними окисниками:
3. Унаслідок кип’ятіння з концентрованими розчинами лугів сірка диспропорціонує.
Використання сірки
Сірку використовують для боротьби зі шкідниками у сільському господарстві, у виробництві сульфатної кислоти, сульфітів, сірників, вибухових речовин або вибухових сумішей (чорний порох), гуми, лікарських препаратів для лікування шкірних захворювань, для синтезу сульфурорганічних фармацевтичних препаратів.
Подробнее на сайте GPT Online
Сульфур — 16-й елемент періодичної таблиці, заряд ядра — +16. Хімічний символ — S, відносна атомна маса — 32. Електронна будова атома Сульфуру — 16S 1s²2s²2p⁶3s²3p⁴. В атомі Сульфуру є вільні орбіталі на d-підрівні зовнішнього енергетичного рівня, на які унаслідок збудження атома можуть переходити валентні електрони.
Сірка
Алотропні видозміни сірки
Атоми Сульфуру утворюють стабільні ланцюжки і цикли. Відомо понад 10 алотропних видозмін сірки. Найстійкішими серед них є 2 модифікації (моноклінна та ромбічна), які утворені циклічними короноподібними молекулами S₈:
Ромбічна, або альфа-сірка найстійкіша, саме такою вона трапляється в природі. Це жовта крихка кристалічна речовина, нерозчинна у воді, розчиняється в сірковуглеці CS₂, погано проводить електричний струм. Плавиться за температури 112,8 °С.
Пластична сірка утворюється за швидкого охолодження розплавленої сірки (наприклад, унаслідок виливання розплавленої сірки у холодну воду). Розплавлена сірка складається з довгих ланцюгів і може містити кілька тисяч атомів Сульфуру.
Це гумоподібна коричнева маса. На повітрі доволі швидко перетворюється на ромбічну сірку. За температури 150 °С ще зберігаються молекули сірки складу S₈; після її закипання (445 °С) з подальшим підвищенням температури кількість атомів у молекулі зменшується: S₆ → S₄ → S₂ (900 °С), а за 1700 °С пари містять лише одноатомні молекули S.
Поширеність у природі
Сульфур у природі існує у вільному (самородна сірка) і зв’язаному станах (нафта, кам’яне вугілля, у складі білків міститься в рослинних і тваринних організмах), але найчастіше Сульфур трапляється у складі мінералів. Основні з них: залізний колчедан (пірит) — FeS₂, свинцевий блиск (галеніт) — PbS, кіновар — HgS, мідний блиск — Cu₂S, цинкова обманка — ZnS, срібний блиск — Ag₂S, гіпс — CaSO₄·2Н₂О, халькопірит — CuFeS₂, гірка сіль (мірабіліт, англійська сіль) — MgSO₄·7Н₂О, глауберова сіль — Na₂SO₄·10Н₂О.
Отримання сірки
У лабораторних умовах сірку можна одержати кількома способами:
1. Унаслідок зливання розчинів сульфідної та сульфітної кислот:
2. Унаслідок неповного окиснення гідроген сульфіду:
3. Унаслідок нагрівання піриту до 600 °С без доступу кисню.
Хімічні властивості сірки
Сірка реагує з кислотами, які є сильними окисниками:
3. Унаслідок кип’ятіння з концентрованими розчинами лугів сірка диспропорціонує.
Використання сірки
Сірку використовують для боротьби зі шкідниками у сільському господарстві, у виробництві сульфатної кислоти, сульфітів, сірників, вибухових речовин або вибухових сумішей (чорний порох), гуми, лікарських препаратів для лікування шкірних захворювань, для синтезу сульфурорганічних фармацевтичних препаратів.
Подробнее на сайте GPT Online
النمط من الموسيقى
pop music
