Люба моя, мила моя 1

лЮба моя, мИла моя, калИновий цвІте,
я несУ тобІ єдИне слОво заповІтне.
барвІнкове, веселкОве, вонО сЕрце грІє,
а сказАти цьОго слОва я тобІ не смІю.

що давнО тебЕ кохАю, лЮба мОя, мИла.
хай же рАнньою веснОю в зелЕному лІсі
скАже тобІ моЄ слОво солов'Їна пІсня.

умивАлася жАр-птИця, рожЕво-рум'Яна,
з непочАтої кринИці на свитАнні рАно.
а я з тОї кринИченьки водИ не напИвся,
я на тЕ рум'Яне лИчко тІльки подивИвся.

подивИвся, зажурИвся, сказАти не сИла,
що давнО тебЕ кохАю, лЮба мОя, мИла.
хай же рАнньою веснОю в зелЕному лІсі
скАже тобІ моЄ слОво солов'Їна пІсня.


подивИвся, зажурИвся, сказАти не сИла,
що давнО тебЕ кохАю, лЮба мОя, мИла.
що давнО тебЕ кохАю, лЮба мОя, мИла.
що давнО тебЕ кохАю, лЮба мОя, мИла.