[Verse 1] Шоста ранку Чай із вчора Затертий план-конспект в руках Крейда в пальцях Як мозолі Кабінет тоне у плакатах «Шановні Це не просто галочка» А в очах — телефони й сон «Якщо що — двері он там» І знову жартом латаю фон
[Chorus] Я – інструктор БЗВП Між каскою й дурнею в голові Говорю про ризик Втрату Кров Але сам горю Щоб ти жив Я – інструктор БЗВП Сто разів одне й те саме день у день Та коли ти повертаєшся живий Це мій маленький крик: «Не даремно жив!»
[Verse 2] «Вдягни рукавиці Це ж не кіно» «Підписуй журнал Бо потім болить» Хтось сміється Хтось злиться Хтось шепче: «Та що він верзе взагалі» Я бачив пальці в чужих рукавицях Я чув сирену серед тиші змін Тому кричу Аж поки сиплеться голос Бо страх не модний Але він свій
[Chorus]
[Bridge] [напівкрик Половинний темп] Не хочу чорних рамок на стіні Не хочу списків Номерів Провин Хочу Щоб нудна моя лекція Стала причиною Що ти живий
[Chorus]
Phong cách âm nhạc
Fast melodic punk-rock, male vocals. Tight distorted guitars locked to a pushing drum groove, bass driving eighth-notes underneath. Verses stay mid-range and story-driven; chorus lifts with gang shouts on key phrases. Short shouted bridge with half-time drums before a final double-speed chorus and abrupt stop on the title line.