Не питай чому важко зітхаю. Чому очі постійно в сльозах. Цю війну я щодня відчуваю . Серце в грудях пече за цей жах. Не питай чому сиве волосся . А вуста побліднілі й сумні . Я ночами всім серцем молюся, Щоб скінчилися скоріше ці дні. Не питай, чому можу кричати . Біль душевну не в силі носить. Гинуть хлопці, не можу мовчати. Крик лунає й летить звідусіль. Не питай чому важко зітхаю. І ночами не можу вже спать. Я молитву до Бога складаю, Щоб скінчився нарешті цей жах.