Пухнастий сніг.

Пухнастий сніг давно іде,
І сяйвом білим, опускається.
Нехай все в світі, замете!
Нехай нічого, не зостанеться!

І твої сліди, в моїй душі,
І твої сліди, в моїй душі!
І твої сліди, в моїй душі!!
Хай замете!!! Хай замете!!!

Навіщо треба, нам це знати,
Коли давно, для двох все ясно!
Повір нащо, тебе благати?
Все це, тепер давно напрасно!

І кохання більш нема!
І кохання більш нема!!
І кохання більш нема!!!
Воно пройшло!
Воно пройшло...

Не шкода днів минулих, зовсім ні!
Але вернути, неможливо час!
Нема любові, прикро, на весні!
Нема любові, без прикрас!

І кохання більш нема!
І кохання більш нема!!
І кохання більш нема!!!
Воно пройшло!
Воно пройшло...


Твоя любов, давно пройшла,
І згинула безвісно.
Мабуть свою, ти десь знайшла,
Мені тепер, це стало звісно!

І кохання більш нема!
І кохання більш нема!!
І кохання більш нема!!!
А що же було ?
Що було ???
Що було...