Чом не знайду тієї гри Твоїх очей у пасмах тіні Коли блукає у пітьмі бажання ніжності та дива. На стулиних твоїх вустах засмагла жадана розрада в краях надіі чорний птах кружляє над проваллям спраги. Я чую дихання смеркання над долею свого кохання я бачу лід на гіллях мрій, а на трояндах пил зіа'ялий. В ночі і вдень байдужий сміх у літніх барвах лиш мовчання