Дисс на лабунец

Йо, йо, йо, йо!

(Куплет 1)
Агов ти вчителько, хіба не старіюча класика?
Але замість краси - лишаєш лише білі пасма.
"Тести на десять, а в класі на два!"
Та звісно я хвилююсь, ти шо йобнута?

Ти сувора, як дошка, коли нема чим писать
А дивишся так, ніби ми усю крейду з'їли, блять!
Любиш Женю та Івана, прямо як своїх принців,
А іншим намалюєш двійки, на десятки місяців!

[Приспів]
Ірина Миколаївна— ти усіх до сліз доведеш
"та ти що?! Та я ніколи!"
Да кому вчєхляєш?
Ти завжди там щось кидаєш на квадратну площину
Але що то бляха муха? Я зовсім не їбу!

(Куплет 2)
Твої ікси із ігриками — як паролі від карт,
Спробуй розв’яжи
"та я краще зловлю інфаркт!"
"Ви списали!" — ти знову в атаку кидаєш,
А ми просто тупо дивимось "та ти що про нас знаєш?!".

Іванко сміється — для нього це кльово,
А ми тут вмираєм, ну зовсім якось не альо альо...(Якось не альо альо)

Ти нас ганяєш, на уроці смикаєш, як то все заїбло..
Але ми не здаємось — ми ті формули... нахуй шлемо!


[Приспів]
Гей чуєш, лабунець!? Це ми там невиховані?
А ти згадай як казала, неправильну форму мого імені!
Ти любиш політиків, але їх тут нема,
Ой що там за Терещенко? Я знаю тільки Тищенка‌!

---

[Аутро]
Ми пройдем твої теми, хай навіть крізь пекло,
І здамо математику, без тих аргументів.
Бо ми круті, і математика цікава
Але б ще вчителів, набирали на здраво!