Черемха ронить білі квіти, Мов гонить час. І як же серцю не радіти – Зустріла Вас. Ви серед квіту зупинились, Та все – дарма. Гадала я, що все наснилось, Бо Вас – нема… Той рай черемховий розтане, І сон мине. А все ж повітря це весняне На двох – одне. Духмяні квіти ці по вітру - Без вороття. І хоч одне на двох повітря, Та два життя.. Як розійшлися дві дороги – Сади цвіли. Та все ж щаслива я від того, Що Ви – були… Той рай черемховий розтане, І сон мине. А все ж повітря це весняне На двох – одне. Духмяні квіти ці по вітру - Без вороття. І хоч одне на двох повітря, Та два життя..