Тато косить

літо тішилось дощами,
трави в пояс поросли,
а мені моє кохання
не виходить з голови.
моє серце завмирає
від Марусиних принад.
і даремно мама лає,
що, не йду косити в сад
пахнуть трави, сохнуть роси
тато косить, а я ні,
тато косить, тато косить,
але щастя не в траві
ми кохались, ми кохались
доки зорі упадуть,
стиглі трави, буйні трави
притоптали у саду.
тато косить і воркоче –
потолочена трава –
а мені не стало ночі,
як Марусю цілував.
пахнуть трави, сохнуть роси
тато косить, а я ні,
тато косить, тато косить,
але щастя не в траві
і які тут косовиці,
пропади вона трава;
пахли губи, як суниці,
медом лилися слова.
не сваріться тату, мамо –
дайте спокою мені,
доки я дійду до тями
від солодких дурманів.
пахнуть трави, сохнуть роси
тато косить, а я ні,
тато косить, тато косить,
але щастя не в траві