Я шаленію лиш від думки, Що, ти на цьому світі є. Душа малює візерунки, І квітне серденько моє. Я не знаходжу собі місця! Від погляду твоїх очей, Я ще готовий років двісті, П'яніть від зоряних ночей. Від тих ночей, що так бентежать Від спраглого тяжіння тіл, Що, одне одному належать З тих пір, як починався Ніл. На вік тобою одержимий! І вже, від цього не втекти. Мій шлях тернистий і єдиний, В той край, де будеш поруч - Ти...