Пробач але я мушу, Після холодного душу Скласти про тебе пісню Потім за легенько вкушу Яка ж несхильно вперта Невже не можна відверто Пливемо на одному кораблі Але в нас різні долі Хотів би вірити в хепі енд Та не все так просто Незалежна й велична, Вона як левиця серед людей, Крутить голову як карусель Як же втриматись і не втратити себе Як зірка ясна на небі Твоє сяйво осліплює очі Ти знищуєш мене повільно Мрію про тебе постійно А може нам прибрати паркан Що так сильно нас роз’єднує Бо вітри за порогом шалені Зима крадеться в середину