Бо ти не зламáвся! 8_18

Ніч розділена на́впіл, червóним рядкóм у смартфóні,
Увáга! - Летя́ть! - і зникне омрі́яний сон!
Ми знóву у кóлі тривóг, в телефонному полóні,
Де кóжен мобі́льник — головни́й наш кордон!
Крилаті ракéти! — летять повідомлéння в чáтах.
Вони як ті змії, оминáють пости́.
То йдуть на Полтáву, то звертають на зáхід,
Шукáючи щі́лину, щоб в нáше життя́ увійти́.

Ми бáчимо курс — цей лáманий, пі́длий і ди́кий,
захóдять на кóло, кружляють, вертáють на схід...
А ми в коридóрах — мовчáння, зати́снуті кри́ки,
І ві́ра у тих, хто тримáє залі́зний наш щит!
Та слі́дом за ними — шахéди повзу́ть над дахáми,
Цей звук, ти не сплу́таєш — низьки́й і злий!
Вони повертають - між вежами та лісами,
Несу́чи лиш мóрок - отру́йний та злий!

Ракéти летять... Знов Ві́нниця? Чи на Черкáси?
Вони грáють з нáми, міня́ючи ціль на ходу.
бійці́ нáші боги́! майстри́ ви́щого клáсу!
Зловили в приці́л, як єдину свою́ мету!
І рáптом — бабах! Нéбо розкві́тло вогня́ми!
Мі́нус однá! пепеоо — ви найкра́щі у світі!
Ми ди́хаєм знóву. І тільки між ціми боЯми,
В єди́ному чáті, в єди́ному всім кіберсвіті!

Світáє. Відбі́й. вмивáємо втóму водóю,
І кáва смаку́є, як перемóга над злом!
Ракéта маневрувáла - та прогрáла цей бій із тобóю,
Бо ти не зламáвся, під чóрним рашистським крилóм!
Бо ти не зламáвся!
Бо ти не зламáвся!!
Бо ти не зламáвся!!!
не зламáвся!!!
не зламáвся!!!
не зламáвся!!!

не зламáвся!!!