lyrics
[Verse 1]
Тихо в класі
Парти в два рядки
Крейда спить
Зошити на лаві
Хтось твій стілець посунув до стіни
Та тиша так говорить
Ніби й ти тут з нами
Твої окуляри в шухляді лежать
На дошці ще лишились формули й задачі
Ти вмів сміятись
Коли всім болять
І першим підписав рапорт: "я мусив
Вибачайте"
[Chorus]
Тихий дзвін над школою лунає
Ми поіменно шепочем твоє ім'я
Ти наш учитель
Що плечима закриває
Все
Чого ще не зрозуміла ця земля
Схилим голови
Як ти вмів нас вчити
Мовчки дякуєм за право далі жить
[Verse 2]
Там
Де поле
Вже не крейда — сніг
Ти стояв
Тримаючи свій рубіж до ранку
І так само
Як колись вів урок
Ти вів хлопців крізь вогонь
Крізь страх і темну брамку
Ми переглянем старі конспекти твої
У кожнім слові — твоя стримана усмішка
"Не бійся
Вийде" — ти казав мені
І вийшло в тебе — стати на щиті для всіх нас
Вчителю
[Chorus]
Тихий дзвін над школою лунає
Ми поіменно шепочем твоє ім'я
Ти наш учитель
Що плечима закриває
Все
Чого ще не зрозуміла ця земля
Схилим голови
Як ти вмів нас вчити
Мовчки дякуєм за право далі жить
[Bridge]
Хто тепер виправить помилки в зошитах?
Хто так просто пояснить
Що таке честь?
Ти пішов
Але залишив у кожному
Ту невидиму межу
Яку не можна перетнуть
[Chorus]
Тихий дзвін над школою лунає
Ми поіменно шепочем твоє ім'я
Ти наш учитель
Що плечима закриває
Все
Чого ще не зрозуміла ця земля
Хай твій спокій між зірками серед вітру
Стане світлом
Що веде додому дітям і бійцям
音樂風格
Gentle orchestral ballad with male vocals, soft piano and warm strings. Verses stay intimate and hushed; chorus blooms with choir-style harmonies, distant bell textures, and slow tom swells. Subtle brass swells underline the military theme, building to a tender final refrain that fades on held strings and a lone piano chord.