Болехів

Там, де гори дивляться у небо,
Де старі каштани в ряд стають,
Іншого мені життя не треба —
Тут мої стежки мене ведуть.
Вулиці знайомі і рідні обличчя,
Затишок, що в серці ожива,
Болехів — це мудрість