Не згасай!

Час минає,
мов пісок крізь долоні,
Тане в темряві,
де мрії в полоні.
Надії палали,
мов зорі вночі,
Та гаснуть, мов свічки, в холодній тиші.

Та в серці іскра ще тихо горить,
Де спогад про мрії надію творить.
Хоч час промайнув — знайдемо той шлях,
Щоб знову мріяти й жити не в снах.

Мрії, що летіли,
мов птахи у світ,
Розтанули в імлі,
залишивши слід.
У грудях тліє пам’ять,
мов жар у золі —
Про те, що могло би зацвісти на землі.

Та в серці іскра ще тихо горить,
Де спогад про мрії надію творить.
Хоч час промайнув — знайдемо той шлях,
Щоб знову мріяти й жити не в снах.

Та в серці іскра ще тихо горить,
Де спогад про мрії надію творить.
Хоч час промайнув — знайдемо той шлях,
Щоб знову мріяти й жити не в снах.