lyrics
Вона завжди любила дощ непроханий,
Блукала серед міста втомлена.
Уміла вірить в неможливе і чекати мрію (чекати мрію),
А він летів по світу зачарований.
Його манили всі чотири сторони.
І зустрічав у зачарованому колі але не ту, (не ту)...
Давним-давно на карті вічних доріг,
В пилу і в шереху кроків ніг.
Чека ця точка, де зійдуться в свій термін єдині на світі (єдині на світі),
Вона і він підуть, мрії заплатив.
Навздогін їм зірветься цей мотив,
Куди ведуть закохані шляхи не скаже вітер (не скаже вітер),
Вона і він (Вона і він)...
Очі її були як небо темно-синє,
Вона не знала навіть його імені.
У такі дні, наповнені дощами, чекала на нього (на нього),
А він все поспішав, як і раніше.
Вона жила у сні як і раніше,
А з неба нескінченного, безмежного вода текла (вода текла).
Давним-давно на карті вічних доріг,
В пилу і в шереху кроків ніг.
Чека ця точка, де зійдуться в свій термін єдині на світі (єдині на світі),
Вона і він підуть, мрії заплатив.
Навздогін їм зірветься цей мотив,
Куди ведуть закохані шляхи не скаже вітер (не скаже вітер),
Вона і він (Вона і він)...
Давним-давно на карті вічних доріг,
В пилу і в шереху кроків ніг.
Чека ця точка, де зійдуться в свій термін єдині на світі (єдині на світі),
Вона і він підуть, мрії заплатив.
Навздогін їм зірветься цей мотив,
Куди ведуть закохані шляхи не скаже вітер (не скаже вітер),
Вона і він (Вона і він)...