Мамо, не плач

[Intro]
Я ще стою — та ранок пахне димом,
І тиша ріже глибше за метал.
Мені наснився дім над тихим Бугом,
Та знову кличе чорний перевал.

[Verse 1]
У кишені — зім’ятий лист від мами,
На рукаві — пилюка і сніг.
Я рахую не дні, а побратимів,
Що лишилися в пам’яті всіх.

Ми не просили собі цієї долі,
Не обирали холодних окопів.
Та коли ворог ступив на поріг,
Ми стали стіною для наших домів.

[Pre-Chorus]
Якщо мій голос зірветься в пітьму,
Нехай його почує земля:
Я не віддам ні ріки, ні могил,
Ні імені рідного краю!

[Chorus]
Мамо, не плач — я тримаю небо,
Поки в долині живе твоє світло.
Якщо моя доля — пройти крізь пекло,
Я повернуся в пісні, а не в попелі.

[Verse 2]
На світанку земля під ногами
Пам’ятає кожен наш крок.
Ми ховаємо страх під бронею,
Бо за спиною дитячий садок.

Там сестра залишила чашку,
Там кохана чекає листа.
Я тримаю її фотографію,
Наче компас у серці солдата.

[Breakdown]
Не клич мене жертвою!
Я — той, хто тримає рубіж!
Не клич мене тінню!
Я — голос живих!

За кожен будинок!
За кожне ім’я!
За право сказати:
Це наша земля!

[Chorus]
Мамо, не плач — я тримаю небо,
Поки в долині живе твоє світло.
Якщо моя доля — пройти крізь пекло,
Я повернуся в пісні, а не в попелі.

[Bridge]
І навіть якщо не дійду до порога,
Мене понесе жовтий степ.
У кожному серці, що любить свободу,
Мій незгасимий слід оживе.

[Final Chorus]
Мамо, не плач — я тримаю небо,
Хай над землею розвидниться літо.
Моя доля — не смерть, а дорога,
Що крізь моє серце веде Україну.

[Outro]
Я ще стою.
І ти стоїш.
Україна — жива.