Крістіна Спить

[Verse 1]
Ми разом уже одинадцять літ
На кухні той самий старий слід
Твої ключі, мій чай на столі
І наша тиша в нічній імлі

Крістіна спить у своїм ліжку
П’ять рочків — і вже цілий світ
Ти знову втомлений, я теж не злічу
Скільки мовчали про наш біль

[Pre-Chorus]
Та коли вона сміється вранці
Я забуваю про образи
І в твоїх очах ще є той дім
Де ми колись були разом

[Chorus]
Одинадцять років — не дарма
(не дарма)
Крістіна — наша весна
(наша весна)
Ми вчимося любити знов
(знов)
Навіть крізь втому і мовчазний холод

Одинадцять років — не дарма
(не дарма)
Крістіна — наша весна
(наша весна)
Я тримаю нас обох
(обох)
Бо ти — її тато, я — її дім

[Verse 2]
Ти став серйознішим, я — сильнішою теж
Між нами небо, але й міст
На стільці твоїй висить робочий плащ
А в коридорі — дитячий сміх

Вона малює нас олівцем
Три фігурки, сонце і двір
І пише ім’я своє великим словом
Ніби тримає наш цей мир

[Pre-Chorus]
Та коли вона біжить до тебе
Все стає простішим, чесним
І я бачу: навіть після сліз
Ми ще можемо бути вдвох

[Chorus]
Одинадцять років — не дарма
(не дарма)
Крістіна — наша весна
(наша весна)
Ми вчимося любити знов
(знов)
Навіть крізь втому і мовчазний холод

Одинадцять років — не дарма
(не дарма)
Крістіна — наша весна
(наша весна)
Я тримаю нас обох
(обох)
Бо ти — її тато, я — її дім

[Bridge]
Може, ми й втрачали шлях
Може, ранили в півслові
Та коли вона кличе нас
Ми збираємось по-новому

І якщо завтра буде шторм
Я не здамся, не відпущу
Бо в її маленькому «мамо»
Я чую нашу майбутню тишу

[Final Chorus]
Одинадцять років — не дарма
(не дарма)
Крістіна — наша весна
(наша весна)
Ми вчимося любити знов
(знов)
Навіть крізь втому і мовчазний холод

Одинадцять років — не дарма
(не дарма)
Крістіна — наша весна
(наша весна)
Я тримаю нас обох
(обох)
Бо ти — її тато, я — її дім

[Outro]
Крістіна спить
І дім дихає тихо
Одинадцять років
І ми ще тут, разом