св

Поверта вагон тихенько, він наче на троні,
Малюва шедеври на кожній долоні.
Іскряться шматочки, летять по підлозі —
А він весь у мріях, наче на морозі.

Бо десь там чекає КУрУлева мила,
Він такий вонючий, сморід його сила.
Брудний і пом’ятий, асфальтом прибитий,
Та їде до неї — коханням налитий.


Скриплять повороти, гальмує вагон,
А він не здається — тримає фасон.
І хай уже люди зітхають довкола —
Він пиляє нігті для свого престолу