Жека звалив

[Verse 1]
Жека тихо звалив на Полтаву
Не сказав «па» навіть по приколу
Телефон в кишені
Серце в відпустці
А за спиною — цілий список боргів
Івану за хату завис на цифрах
Сидить
Рахує
Матюкає вікенд
«обіцяв до зими
А зима вже вчора»
Тільки фото в профілі
Де він «все повірив у себе»

Віка лишилась в сирій сірій квартирі
Чайник шипить
Як її нерви в надриві
Стіни тримають старі їхні крики
І пару сорочок
І забуті квитки

[Chorus]
Жека звалив
Не попрощався
Полтава ковтає ще одного «старта»
Тут лишились борги
І образи
І сльози
І питання: хто тепер займе його «пози»
Жека звалив
Так по-тихому
Раптово
Сім стотридцятих за пів року — от обнова
Віка в тій квартирі рахує всі «чому»
Жека
Брате
Що ти наробив
Кому?

[Verse 2]
Сім стотридцятих — як мітки на часі
Кожна — про вечір
Де він в мінусі
Займи
Розводи
«потім віддам»
А потім валізи
І білет в один бік
Івану вже сниться той сарай і город
Де Жека базарив
Що «підніме до зірок»
А зараз лиш ключ старий на шнурку
Та ім’я
Що шепочуть в кожному кутку

Віка дивиться в вікна під ніч
Якби вернути
Якби перекричать
«хто є її їбати тепер буде?» — стих
Лупиться об думку
Мов муха об скло

[Chorus]
Жека звалив
Не попрощався
Полтава ковтає ще одного «старта»
Тут лишились борги
І образи
І сльози
І питання: хто тепер займе його «пози»
Жека звалив
Так по-тихому
Раптово
Сім стотридцятих за пів року — от обнова
Віка в тій квартирі рахує всі «чому»
Жека
Брате
Що ти наробив
Кому?

[Bridge]
Може
Там в нього піде усе вгору (ага)
Може
Колись повернеться з добром (хто зна)
Та поки що місто тримає історію
Про Жеку
Що втік
Залишивши дим і борг

[Chorus]
Жека звалив
Не попрощався
Полтава ковтає ще одного «старта»
Тут лишились борги
І образи
І сльози
І питання: хто тепер займе його «пози»
Жека звалив
Так по-тихому
Раптово
Сім стотридцятих за пів року — от обнова
Віка в тій квартирі рахує всі «чому»
Жека
Брате
Що ти наробив
Кому?