Ой ти Лесю.

**Баллада про Лесю**
Ой ти, Лесю, Лесю,
В лісі тихо звучить,
Там, де вітри весняні
Твої пісні живи́ть.
На луках, де зорі
Ніч загасила в снах,
Звіри слухають ніжно
Твій мелодійний спів,
Серця мандрівників
Ти ведеш у далекий свій край.
Ой ти, Лесю, Лесю,
В своїх мріях лети,
Кожне слово в піснях
Радість живити має.
Коли радість і горе
Стануть близькими в дні,
Ти, як світло у тіні,
Вечір підеш сповнити.
На горі, де гірське
Б’є джерело, мов сльоза,
Ти співаєш про волю,
Про мир, про простори,
Залишаєш у серцях
Сліди своїх яскравих снів.
Ой ти, Лесю, Лесю,
Душу ти збережи,
У піснях твоїх лине
Безмежна краса!
Серед дерев могутніх,
Де пора юності спить,
Ти знову заспівай,
Про любов, про життя,
Твій голос, як сонце —
На світі лиш ти одна.
Ой ти, Лесю, Лесю,
В серці твоєму степи,
Роси, вітри і ночі —
Твоїми піснями живи!