เนื้อเพลง
Вона писала про земну любов.
Про ту, якої, може, й не пізнала.
Стираючи рядочки знов і знов,
Залишивши лиш підпис свій " Оксана"
Вона писала тому, кого не зустріла.
Хто заблукав в світах й шукає шлях.
Вона все вірила, неначе та дитина,
Що вірить в світ у мами на руках.
Вона жила з позиції " бракує",
Не бачачи своєї сліпоти.
Тепер свій час вона цінує
І намагається закрити пелюстки.