Синій Поріг
v4
@Тетяна Кузьменко
Синій Поріг
v4
@Тетяна Кузьменко
Text
[Verse 1]
На долоні — холод ранку,
і твій слід іще живий.
Я тримаю в серці свій відпуск,
наче ключ від двері твойої.
Там, де сніг торкався шибки,
я чекала твій кроки.
І мовчанням, як тонкою ниткою,
перетягувала дні.
[Pre-Chorus]
Але серце, як вода,
знов до тебе поверта.
Я не вмію відпускати,
коли ти ще в моїй тиші.
[Chorus]
Не йди так тихо, не йди так близько,
я ще тримаю твоє тепло.
Не рви цю нитку, не рви це світло,
мені без тебе так тяжко й темно.
Не йди так тихо, (не йди)
я ще живу твоїм ім’ям.
І якщо впаду я знов до краю,
то тільки в руки твоїм вітрам.
[Verse 2]
На столі забута чашка,
і в ній досі твій відблиск.
Я збираю кожну крихту
з наших слів, як білий пил.
І здається, що на стінах
ще лишився твій сміх.
Та приходить ніч без жалю,
і кладе мені на груди сніг.
[Pre-Chorus]
Але серце, як вода,
знов до тебе поверта.
Я не вмію відпускати,
коли ти ще в моїй тиші.
[Chorus]
Не йди так тихо, не йди так близько,
я ще тримаю твоє тепло.
Не рви цю нитку, не рви це світло,
мені без тебе так тяжко й темно.
Не йди так тихо, (не йди)
я ще живу твоїм ім’ям.
І якщо впаду я знов до краю,
то тільки в руки твоїм вітрам.
[Bridge]
Може, час мене навчить
не чекати кожен крок.
Та сьогодні я ще вчуся
не ховати свій болючий голос.
Якщо хочеш — забери
всі недоспані дощі.
Але залиш мені хоч тінь,
щоб я знала: ти живий.
[Final Chorus]
Не йди так тихо, не йди так близько,
я ще тримаю твоє тепло.
Не рви цю нитку, не рви це світло,
мені без тебе так тяжко й темно.
Не йди так тихо, (не йди)
я ще живу твоїм ім’ям.
І якщо впаду я знов до краю,
то тільки в руки твоїм вітрам.
[Outro]
Не йди…
я ще тримаю…
твій слід…
На долоні — холод ранку,
і твій слід іще живий.
Я тримаю в серці свій відпуск,
наче ключ від двері твойої.
Там, де сніг торкався шибки,
я чекала твій кроки.
І мовчанням, як тонкою ниткою,
перетягувала дні.
[Pre-Chorus]
Але серце, як вода,
знов до тебе поверта.
Я не вмію відпускати,
коли ти ще в моїй тиші.
[Chorus]
Не йди так тихо, не йди так близько,
я ще тримаю твоє тепло.
Не рви цю нитку, не рви це світло,
мені без тебе так тяжко й темно.
Не йди так тихо, (не йди)
я ще живу твоїм ім’ям.
І якщо впаду я знов до краю,
то тільки в руки твоїм вітрам.
[Verse 2]
На столі забута чашка,
і в ній досі твій відблиск.
Я збираю кожну крихту
з наших слів, як білий пил.
І здається, що на стінах
ще лишився твій сміх.
Та приходить ніч без жалю,
і кладе мені на груди сніг.
[Pre-Chorus]
Але серце, як вода,
знов до тебе поверта.
Я не вмію відпускати,
коли ти ще в моїй тиші.
[Chorus]
Не йди так тихо, не йди так близько,
я ще тримаю твоє тепло.
Не рви цю нитку, не рви це світло,
мені без тебе так тяжко й темно.
Не йди так тихо, (не йди)
я ще живу твоїм ім’ям.
І якщо впаду я знов до краю,
то тільки в руки твоїм вітрам.
[Bridge]
Може, час мене навчить
не чекати кожен крок.
Та сьогодні я ще вчуся
не ховати свій болючий голос.
Якщо хочеш — забери
всі недоспані дощі.
Але залиш мені хоч тінь,
щоб я знала: ти живий.
[Final Chorus]
Не йди так тихо, не йди так близько,
я ще тримаю твоє тепло.
Не рви цю нитку, не рви це світло,
мені без тебе так тяжко й темно.
Не йди так тихо, (не йди)
я ще живу твоїм ім’ям.
І якщо впаду я знов до краю,
то тільки в руки твоїм вітрам.
[Outro]
Не йди…
я ще тримаю…
твій слід…
Musikstil
Acoustic ballad, slow and tender, fingerpicked guitar in a 6/8 sway; verse stays intimate with sparse guitar and breathy close-mic female vocals, pre-chorus opens with a rising harmonic lift, chorus blooms with soft doubled voice and a light emotional break on peak lines. Add a brushed tambourine swell, a reversed guitar inhale into each chorus, and a final held chord with room reverb. Warm, close, and vulnerable mix.
