Operation

[Інтро — шепіт, радіоефект]
— «База, це Юджин, вихід на маршрут»
— «Вітер нуль, ніч чорна, працюєм без шуму»
— «Прийняв. Execute.»
[Куплет 1 — Юджин (командир), спокійний, холодний голос, під час руху]
Ніч ковтає силует, ми розчиняємось в ній
Крок без звуку, кожен рух — це відточений бій
Серце рівно, як метроном, не швидше, не вниз
Ми не граєм у війну — ми і є цей механізм
Тепловізор бачить страх крізь бетон і крізь дим
Вони навіть не знають, що ми поруч стоїм
Жодних слів, тільки жест, тільки тінь, тільки знак
Ми приходим як кінець, і не робим ніяк інак
Час розтягнутий, як дріт між життям і нулем
Тут немає випадкових, тільки ті, хто живе цим щоднем
Кожен вдих — це контроль, кожен видих — це сталь
Ми не люди для них — ми остання деталь
[Куплет 2 — Чарлі (штурмовик), важче дихає, читає під час бігу]
Пульс б’є в скроні, але розум холодний як лід
Біг крізь темряву, ніби нас не існує в цей світ
Гравій сиплеться вниз під ногами, як час
Я не думаю “а якщо”, я думаю тільки “зараз”
Світ звузився в приціл, тільки контур і рух
Мій страх давно помер, я лишився як дух
Адреналін — це кров, але руки спокійні, як ніч
Я роблю свою роботу, ідеально, як glitch
Крок — укриття, pause, дихання, scan
Я не герой кіно, я реальний man
Ми несемо тишу туди, де її не було
І коли ми підем — буде вже все одно
[Куплет 3 — Купер (прикриття / стрілець), лежить на позиції, холодний фокус]
Я лежу в темряві, і темрява — мій союзник
Палець поруч зі спуском, і я власний заручник
Тут нема місця емоціям, тільки цифри і кут
Вітер, відстань, дихання — і момент, коли shoot
Я бачу більше, ніж вони думають взагалі
Вони рухаються в світлі, ми живем у імлі
Мій приціл — це вирок, що приходить без слів
Я не бачу людей — тільки цілі і grid
Моя робота — щоб брати повернулись назад
Щоб їх спини не торкнувся чужий автомат
Я — останній рубіж між життям і кінцем
Я тримаю цей світ одним тихим пальцем
[Приспів — всі троє, повільно, важко, як після контакту]
Ми не тіні — ми причина, чому темрява мовчить
Ми не звук — ми те, що звук навіки зупинить
Ми не йдемо вперед — ми вже там, де кінець
Ми не люди для них — ми холодний свинець
Ми повернемось назад, коли ніч нас відпустить
Ми не скажем нічого, і ніхто не почує цю суть
Ми не шукаєм слави, ми не пишем імен
Ми просто робим те, що не зробить ніхто, крім нас, в цей момент
[Аутро — радіо, тихо, дихання]
— «Юджин, ціль neutralized.»
— «Чарлі, чисто.»
— «Купер, прикриття завершено.»
— «База, це Вовки. Ми повертаємось додому.»