Кава

Куплет 1
За вікном ще ніч тримає тишу,
Сніг мов ковдра — білий і живий.
Місто спить, а я повільно дишу,
День почнеться з чашки кави й мрій.

Пар з горнятка — наче тихе слово,
Світло лампи — сонця перший знак.
Зима не лякає, бо знову і знову
Ранок гріє чорний аромат.

Приспів
Кава зранку взимку — мій вогонь,
У долонях — тепла насолода.
Поки сніг малює тишу й сон,
Я прокидаюсь разом із природою.
Кава зранку — повільний старт,
Серце гріє краще за слова.
Зима минає, коли є аромат
Теплої кави… і новий день почавсь.

Куплет 2
Вулиці ще дихають морозом,
Сліди на снігу — як перший ряд.
Кава будить думки серйозно,
І вже не так лякає снігопад.

За вікном — хрумтить холодний ранок,
А в мені — спокій і вогні.
Цей момент — маленький подарунок
Для душі у зимовій тиші.

Приспів
Кава зранку взимку — мій вогонь,
У долонях — тепла насолода.
Поки сніг малює тишу й сон,
Я прокидаюсь разом із природою.
Кава зранку — повільний старт,
Світ стає м’якнішим без причин.
Зима відступає на крок назад,
Коли є ковток — і я не один.

Брідж
Нехай хурделиця за склом,
Я з нею мир не порушу.
Бо в чашці — мій дім і тепло,
І ранок, що гріє душу.

Фінал
Кава зранку взимку — мій шлях,
Від сну до світла без метушні.
Поки світ ще тримає страх,
Я починаю день… на смак тиші.