Осінь

Йшла осінь тихо у зимову хащу.
Затамувавши подих, крізь, туман.
Не встигла, ще й натішитися щастям.
Як потихеньку вже скидає, свій, жупан.
Пора багряна зачаровує красою .
Танцює, листя, свій прощальний вальс.
Хоч ще тепло змагається з зимою.
На відпочинок вже готовий чемодан .
Так у житті воно буває рік із року.
Усе минає в білім світі, як завжди .
Сьогодні осінь розплітає, свої, коси,
А завтра, знову заплетем , весну-красу !