Text
У всьому світі багато є чудес,
Найбільше серед них то є кохання...
Коханням пронизаний наш світ,
Але весь світ його таки не бачить...
В такому світі ми кохаєм хто як може,
Для когось, кохання то є гра...
Для когось, коханя то надія,
Для когось, кохання співчуття...
Для чого я пишу все це так щіро?
Сміливості ні в кого вже нема...
Давно всі люди позабули,
Про те життя яке було колись...
Про принципи, хоробрість
та надію...
Про те що найдорожче
над усе...
Кохання це не жарт,
Не просто слово...
Кохання це є свідок,
хто ми є...
В ряди святих себе я не поставлю,
Романтиком себе я не назву...
Але сміливо без всякої невіри,
Сміливо дещо я всеж таки скажу...
В кохання вірю,
В примір я більшість не поставлю...
Кохати вмію, ще більше навіть не є близько...
Кохати вмію я як ніхто на світі...
Кохаю як ніхто в своїм житті...
Цікаво вийшло, шукав десятиліття,
Був в пошуках усе своє життя...
Але що дивно є і соромно часами,
обирати довелось із багатьох...
Але свою знайшов,
На третій лиш десяток...