А мені б обійняти тебе так ніжно, А мені б сказати тобі, як сумую. Й безсонними ночами під шум дощу, Про зустріч, як про диво мрію... Мрію доторкнутись рукою, До тебе рідної втомленой із дороги. Та сказать слова: Забуть про біль та тривоги. Дощі змінили зимні хуртовини, Сніжинкам шепотів - Я дочекаюсь! І серцем кожен день до тебе я летів, Щоб приголубити тебе моя кохана. Ти просто вір! Що наша зустріч буде! Ти просто знай! Що не потрібна мені інша! Бо вкрала серце моє ти на завжди. І Я нарешті скажу як кохаю...