Скільки потрібно ще втрат себе, щоб хтось наважився все ж відстоять? Що в тобі - самотність, тяжкість клятв, занепокоєння, лють, надлишок сил...? Приручи своїх драконів, кажуть, але твій дракон сам тебе приручив. У цій казці ти виживеш до кінця, бо кінець це початок чогось іще. Можна все життя викрадати серця, але ніколи не знайти своє. Можна бути в оковах багато століть і звільнитися з них, лише за мить. Якщо дивишся, ось він — вогонь в тобі — бережи його і дай горіть. Хто хотів себе і усіх врятувать, під кінець всіх чудес той бачив пил. Зі своїх неосяжних останніх сил, порятунок чекав саме той, хто за всіх просив. Серце - глибше морів, гарячиш вогню, не давай йому висохнути та застить. Якщо хочеш, щоб дракон врятував тебе, то не бійся сам його приручить...