Як дивно радує негода Холодний дощ,як стіна плачу. Нервує дрони він по ходу І градам закриває пащу Вливається у землю тиша Під шелест дружнього дощу Я тихо осінь заколишу І дощ на танець запрошу Союзники- сталеві хмари Як слід прихованих вітрил Війни холодної примара Попала в штиль Відхилить парасольку небо, Пропустить краплі Радіти, не боятись треба Стихій спектаклю Дощ пеленою нависає, Як меч Дамокла Душа очищена літає Війна мовчить, промокла