Letra da música
Ти оголюєш душу, як тільки змикаються руки,
Ось і знову зі мною у вальсі... життям – йдеш без мене.
Напівтемрява-крига розтала, не зносиш жару ти.
Коло.. ще… і слова, що мені так пасує зелене.
Атмосферний цей зал, ніби двоє змінили століття.
Наче сніг, вальс забутий кружляв дивну пару між часу.
Обіймай, хай тривають ці чари за сльози пролиті,
Тільки музика й світло… у щасті намріянім – разом.
Льон очей... Десь за крок інші долі якісь існували,
Скрипка з арфою більше сказали, ніж люди словами...
А свічки – не свічки…то розгублені зорі шепочуть.
Ти і я у свічаді... здається, відбиток у плесі.
Все блищить: і браслети, і люстри, і квіти, і… очі.
Ось і сповідь... шепочеш: «Навіки з тобою -- не десь я!»
Є у танці едем і безодня, і слабкість, і влада,
Їх би до рівноваги…та рухи не чують, вогненні.
Десь зітхну: божевільна… душі ж дозволяю палати,
У долоні долоня – це вальс, у житті все без мене.
Льон очей... Десь за крок інші долі якісь існували.
Скрипка з арфою більше сказали, ніж люди словами...
Шарм спокуси в чуттєвому танці, неначе востаннє…
І кружляти у білих колонах до ранку сьогодні.
Вальсе! Сонце ранкове зруйнує міраж сподівання,
Адже завтра я буду безсила без нього й самотня....
ЛЬон очей… десь за крок інші долі якісь існували.
Скрипка з арфою більше сказали, ніж люди словами...