Час червоних маків
v4
@Дима Задоя
Час червоних маків
v4
@Дима Задоя
Songteksten
[Verse 1]
Стрілки годинника крутять свій вічний танець,
Місто ховає в кишені останній глянець.
Але є час, що не знає секунд і втоми —
Це той момент, коли ми будували доми
З твоїх долонь і незгасної віри,
З тихого «буде», що робить нас сильними.
Ти подавала цеглину, я клав її рівно,
І навіть мовчання звучало так дивно.
[Pre-Chorus]
Хай роки розводять дороги й мости,
Є місце, куди повертаємось ми.
[Chorus]
Це час червоних маків у полі над нами,
Коли літо лягало на плечі руками.
Коли ми не питали, що буде за днем,
Бо були одне одному цілим життям.
І крізь шум і розлуки, крізь сотні доріг
Я несу твоє світло, як рідний поріг.
Це час червоних маків — він досі живий,
Поки серце повторює: «Ти поруч. Ти мій».
[Verse 2]
Вікна світилися теплим чаєм і сіллю,
Дощ барабанив по даху недільного міста.
Ти берегла наші плани у старій шухляді,
Де між квитанцій лежали квитки до пристані.
Ми виростали повільно, без гучних обіцянок,
З маленьких турбот і недоспаних ранків.
І кожен наш день, хоч простий і не дивний,
Ставав тим будинком, де можна бути вільним.
[Pre-Chorus]
Хай роки розводять дороги й мости,
Є місце, куди повертаємось ми.
[Chorus]
Це час червоних маків у полі над нами,
Коли літо лягало на плечі руками.
Коли ми не питали, що буде за днем,
Бо були одне одному цілим життям.
І крізь шум і розлуки, крізь сотні доріг
Я несу твоє світло, як рідний поріг.
Це час червоних маків — він досі живий,
Поки серце повторює: «Ти поруч. Ти мій».
[Bridge]
Якщо календарі розгублять числа,
Якщо розтане обрій за дощем,
Ти просто доторкнись до моїх пальців —
І знову той світанок ми знайдем.
Не треба повертати кожну днину,
Не треба зупиняти час навік.
Я збережу в тобі ту Україну,
Де мак червоний сходить біля ніг.
[Final Chorus]
Це час червоних маків у полі над нами,
Коли літо лягало на плечі руками.
Коли ми не питали, що буде за днем,
Бо були одне одному цілим життям.
І крізь шум і розлуки, крізь сотні доріг
Я несу твоє світло, як рідний поріг.
Це час червоних маків — він досі живий,
Поки серце повторює: «Ти поруч. Ти мій».
[Outro]
Стрілки годинника далі кружляють,
А наші долоні той дім пам’ятають.
Стрілки годинника крутять свій вічний танець,
Місто ховає в кишені останній глянець.
Але є час, що не знає секунд і втоми —
Це той момент, коли ми будували доми
З твоїх долонь і незгасної віри,
З тихого «буде», що робить нас сильними.
Ти подавала цеглину, я клав її рівно,
І навіть мовчання звучало так дивно.
[Pre-Chorus]
Хай роки розводять дороги й мости,
Є місце, куди повертаємось ми.
[Chorus]
Це час червоних маків у полі над нами,
Коли літо лягало на плечі руками.
Коли ми не питали, що буде за днем,
Бо були одне одному цілим життям.
І крізь шум і розлуки, крізь сотні доріг
Я несу твоє світло, як рідний поріг.
Це час червоних маків — він досі живий,
Поки серце повторює: «Ти поруч. Ти мій».
[Verse 2]
Вікна світилися теплим чаєм і сіллю,
Дощ барабанив по даху недільного міста.
Ти берегла наші плани у старій шухляді,
Де між квитанцій лежали квитки до пристані.
Ми виростали повільно, без гучних обіцянок,
З маленьких турбот і недоспаних ранків.
І кожен наш день, хоч простий і не дивний,
Ставав тим будинком, де можна бути вільним.
[Pre-Chorus]
Хай роки розводять дороги й мости,
Є місце, куди повертаємось ми.
[Chorus]
Це час червоних маків у полі над нами,
Коли літо лягало на плечі руками.
Коли ми не питали, що буде за днем,
Бо були одне одному цілим життям.
І крізь шум і розлуки, крізь сотні доріг
Я несу твоє світло, як рідний поріг.
Це час червоних маків — він досі живий,
Поки серце повторює: «Ти поруч. Ти мій».
[Bridge]
Якщо календарі розгублять числа,
Якщо розтане обрій за дощем,
Ти просто доторкнись до моїх пальців —
І знову той світанок ми знайдем.
Не треба повертати кожну днину,
Не треба зупиняти час навік.
Я збережу в тобі ту Україну,
Де мак червоний сходить біля ніг.
[Final Chorus]
Це час червоних маків у полі над нами,
Коли літо лягало на плечі руками.
Коли ми не питали, що буде за днем,
Бо були одне одному цілим життям.
І крізь шум і розлуки, крізь сотні доріг
Я несу твоє світло, як рідний поріг.
Це час червоних маків — він досі живий,
Поки серце повторює: «Ти поруч. Ти мій».
[Outro]
Стрілки годинника далі кружляють,
А наші долоні той дім пам’ятають.
Stijl van muziek
Ukrainian cinematic indie pop-rock, steady midtempo 4/4 groove with restrained live drums and warm bass; intimate piano and clean electric guitar in the first verse, gradually adding broad strings and layered guitars into a soaring, memorable chorus; expressive Ukrainian lead vocal with clear diction, close and vulnerable in verses, fuller and anthemic in choruses; dynamic bridge that strips back to piano before a final expanded chorus, polished organic mix.
