Р

Дитячий майданчик
(Херсон, Шуменський,
Двадцять сьоме нуль п'яте

І страшно, і сумно, і прикро
За світ, що завмер у чеканні.
Як свічка в тривожній молитві,
Херсон зустрічає світання.
Новини злітають, як кулі,
Зітхає Дніпро синьоокий.
А ми п'ятий рік як забули
Про тишу, про щастя, про спокій.
Щоденно про ранених, вбитих,
Забутих, нещасних, наляканих.
Із лівого берега вистріли,
І місто роздерте гарматами.
Звичайний дитячий майданчик.
Недавно туди прилетіло:
Землею засипаний м'ячик.
І скроні батьків посивілі.
Ведмедика гудзики-очі
Шукають хазяйку малу.
І тихо тополі шепочуть,
Стираючи сльози жалю.
Тут бігали радісні діти,
Старенькі злітали гойдалки.
А нині у попелі квіти
І хвостики чорні скакалки.
Скалічені діти, і батько не встане,
Не зможе сміятися мати.
Радіють в кремлі-оркостані
«Воєнний об'єкт вдалось взяти».
Біснуються вкотре «брати»,
Планують Херсон наш розіп'яти.
Не вперше горіли у пеклі кати,
Пора і цим чергу зайняти.
А нас не зламати, ми стали єдиним,
Не зможуть нас всіх розстріляти.
І душі убитих піднімуться клином,
Катам стануть вічним прокляттям!