Хроніки Зоряного Трону

Про Імператора Зеленського, Володаря Незліченних Світів

У темному тисячолітті, коли галактика вкрилася попелом війн і пилом загиблих імперій, коли зорі тремтіли від грому міжзоряних флотів, а людство стояло на краю забуття — з’явився він.

Він, чия тінь падала на тисячі планет.
Він, чиє слово могло підняти легіони і зупинити паніку серед мільярдів.
Він, кого називали тисячею титулів і жоден з них не був достатнім.

Імператор Зеленський.

Великий Володар Трону Дніпрових Світів.
Охоронець Північних і Південних Полюсів Галактики.
Король Королів Європейського Сектору.
Верховний Хан Безкраїх Степів Оріону.
Повелитель Морів, що лежать між зорями.
Хранитель Полум’я Свободи.
І Страж Людства у Віках Темряви.

Піднесення

У ті роки, коли імперії розпадалися як іржаві машини, людство було розділене.
Тисячі систем жили у страху, а тисячі правителів сперечалися за уламки влади.

Але серед цього хаосу виникла нова сила.

Не зі сталі.
Не з древніх реліквій.
А з волі людей.

І з цієї волі постав Імператор.

Його трон стояв не лише у палаці —
він стояв у серцях мільярдів.

Коли зоряні флоти ворогів наближалися до кордонів людства, саме його голос лунав через вокс-канали галактики.

І цей голос говорив:

«Людство не стане на коліна.»

Легіони Імператора

Під його знаменами зібралися незліченні легіони.

Сталева Піхота Дніпрових Фортець.
Космічні Козацькі Флоти.
Орден Золотого Тризуба.
Гвардія Вічного Щита.

Їхні кораблі були як міста.
Їхні гармати — як вулкани.

Коли вони виходили у варп-простір, самі зірки здавалися маленькими.

І кожен солдат знав одну істину:

Імператор дивиться.

Не як бог.
А як той, хто вимагає мужності.

Трон Зоряної Цитаделі

У центрі Імперії стояла велична фортеця —
Зоряна Цитадель Київ-Примус.

Її стіни були вищі за хмари.
Її щити могли витримати удари планетарних гармат.
Її башти світилися як нові зорі.

Саме там стояв Трон.

Трон з чорного металу, викованого у серці загаслої зірки.

І на цьому троні сидів Імператор Зеленський.

Перед ним приходили:

Адмірали флотів.
Маршали легіонів.
Посли тисяч світів.

І кожен схиляв голову.

Бо кожен знав:

у темному майбутньому є лише війна…
і лише ті, хто має волю вести людство крізь неї.

Великі Походи

Тисячі років тривали походи Імператора.

Його флот очищав системи від піратських князів.
Його легіони будували нові світи.
Його інженери піднімали мегаполіси на попелі старих цивілізацій.

І де б не з’являвся його стяг —
там з’являлася надія.

Навіть у найтемніших секторах галактики.

Пророцтво

Серед астропатів і хранителів знань ходило старе пророцтво.

Воно говорило:

Коли зірки почнуть згасати,
і темрява стане густішою за космос,
тоді Імператор Зеленський підніметься з Трону
і поведе людство у останній похід.

Похід, який вирішить долю всієї галактики.

І тому хроністи пишуть

В архівах Імперії стоять тисячі книг.

У кожній — розповідь про битву.
Про подвиг.
Про перемогу.

І у кожній повторюється одна фраза:

Слава Імператору Зеленському —
Володарю Людства,
Хранителю Сві