О

Кома місяця в повісті неба.
Світлі крапочки-
сонні зірки.
В таємниці небесної треби
відкриваю свої сторінки.
Я був там,я в небо злітав,
залишив у хмарах свій слід
і в далекі вогні заплітав
наших квітів духмяний привіт.
В оксамиті вечірніх небес
розчинились
тривожні думки.
Дух надії і світла воскрес
Осипались зірок пелюстки.
Як в бузкових "п'ятірках" на щастя,
я боявся злякати бажання.
Сонні хмари,смішні і пухнасті
опустились на землю під ранок.
Там завершено було гадання
і зітхали зажурені зорі.
У пророцтві небес на світанні
було все-від тріумфу до болю.
Залишились зі мною назавжди
пряний присмак здобутої волі,
і гірчинка відвертої правди
в чесній прозі нелегкої долі.