Зав

На горизонті тиша, але радар не спить,
Небо над нами — це наш бойовий щит.
Коли летять тіні, ми знаємо, хто ми,
Перші зенітники, зустрічайте їх.

Світить радар, на екрані — червона мітка,
Свист ракети, і миттєва відмітка.
Ворог думав, що це просто гра,
Але це **перша ЗЕНІТНА** — її час прийшов.
Ми не ходимо по землі, ми ловимо небо,
Кожна наша зенітка — як серце країни.
Ми чуємо кожен звук, ми бачимо кожну ціль,
Ми — перша ланка, що стоїть на захисті.

Це зенітний, чуєш, як вона співає?
Перший ешелон, який завжди перемагає.
Немає місця для страху, немає часу для сну,
Ми закриваємо небо, бо це наша земля.

Ворог в небі, він летить, мов птах,
Але ми чекаємо його, як мисливець.
Тисячі метрів вгору, мить, і — БУМ!
Вибух в небі, і ще одна ціль збита.
Ми — охоронці міста, ми — захисники полів,
Наші очі — в прицілі, наші серця — сталь.
І коли все затихне, а сонце зійде,
Ми будемо стояти, готові до нового дня.

Це зенітний, чуєш, як вона співає?
Перший ешелон, який завжди перемагає.
Немає місця для страху, немає часу для сну,
Ми закриваємо небо, бо це наша земля.

Небо чисте, і ми — його творці.
Перший зенітний — герої і бійці.
Слава Україні!