Оберіг

Я неначе плету своє макраме:
Кожен вузлик - знання,
Стільничок, наче крок,
А шнурівка - урок.

Я плету макраме наче фільм аніме,
Де сама я малюю героїв.
Як на вигляд вони? А ніяк!
Кожен з них має звук і свій смак,
Що у роті звучить І в думках.

Берегиня сидить і плете свою сіть,
Стерегти щоби сни у домашніх.
Кого рідним назву, тому долю сплету:
Пастки підлі зітру, камінці приберу,
Не зійшов, щоб із стежки, нізащо.

Нашепчу Я на воду, вогонь запалю
І вклонюся низенько Землиці.
З вітром пісню нову заспіваю до сну -
Бережу вас як в оці зіницю.