Не та

Я вже не та, пройшли роки,
І сиві стали чорні скроні .
Лишились тільки на віки
У скрині спогади в долоні.
Не буде більше, як колись.
Усе пройшло, забуті роки.
Тепер лиш сняться, як була.
Струнка, весела, синьоока.
Вже внуки кличуть на поріг.
Дорослі вже маленькі діти.
І ще так хочеться пожить,
І все гоню колючий вітер.
А в полі вітер кличе знов.
До себе в гості на світанку .
Та не готова до розмов,
Ще хочу сонечка із ранку.
Літа мої кудись пішли.
Зайшли за обрій і дрімають
Не спиться знову уночі,
З думками спомини літають.
Я вже не та пройшли роки.
Та це пусте була щаслива.
Назад дороги не знайти .
Вперед дорога в сяйві біла.