Юра

Хто це крокує, наче сам господар цеху?
Хто розганяє сум і додає нам сміху?
Це наш Юра Зайчик — хлопець хоч куди!
Маленького росту, та великий для біди.
Колектив свій любить, серце має золоте,
Наш бригадир від його жартів аж цвіте.
Підколе так влучно, що сивіє вус,
Але за це на Зайчика ніхто не має злус!
​(Приспів)
Ой, Зайчик Юра — хлопець-ураган!
То лагідний душевний, то справжній пацан.
Вихований, чемний, коли треба — янгол просто,
Хоч і не виріс до високого росту.
Може загорнути таке слівце міцне,
Що вся бригада від сміху полежить і засне!
​(Куплет 2)
Яку б роботу не дали — Юра каже: «Я за!»
В його очах горить робочая гроза.
Руки золоті, все горить у кулаці,
Та є одна деталь у нашого плавці:
Як тільки робота починає притискати,
Юра знає майстерно, як від неї відкосити!
То "кава термінова", то "інструмент зламався",
Але ж який душевний, як би не старався!
​(Приспів)
Ой, Зайчик Юра — хлопець-ураган!
То лагідний душевний, то справжній пацан.
Вихований, чемний, коли треба — янгол просто,
Хоч і не виріс до високого росту.
Може загорнути таке слівце міцне,
Що вся бригада від сміху полежить і засне!
​(Аутро)
Ну що з ним поробиш? Наш Зайчик — це душевний мотор,
З матюком і усмішкою тримає увесь двор!