Юрій

Перше вересня знову приходить до школи,
Жовте листя кружляє у тихім танку.
Але цей ювілей не забути ніколи,
Свято мужності й сили на кожнім кроку.
Юрію Анатолійовичу — сорок п’ять,
Вчителі та учні зі святом спішать.
Та сьогодні директор не в класі не в спортзалі,
Він тримає наш захист, не спить ні трошки.
На футбольному полі він лідер і форвард,
Він упевнено й чесно веде до мети.
А у лавах підрозділу — мужній сержант,
Що спроможний свій край від біди зберегти.
Але серце його — там, де затишно й тихо,
Де молитва родинна відводить все лихо.
Юра Анатолійович — воїн, директор і друг,
Його слово і силу поважають навкруг!
На полі футбольному — лідер стрімкий,
В строю на війні — сержант бойовий!
А вдома чекає кохана Тетяна,
Син Дмитро і Валерія — гордість та шана.
Чекають з перемогою, з вірою в диво,
Щоб знову у зборі була вся родина щаслива!
Він вивчає тактику, наче гру у футбол.
Знає міцно сержант: помилятись не можна,
Кожен крок на війні — це вирішальний гол.
Гріють душу підтримка побратимів справжніх друзів
Для яких він готовий весь світ захистити.