Білогородка

Куплет 1:
На пагорбах, де Ірпінь обіймає час,
Сам Володимир Великий лишив для нас
Цей скарб, що в серці квітне, мов бузок.
Білогородка – це мій рідний виток.
Приспів:
Тут небо синє, а поля в волошках,
Немає кращої землі в світах!
Це нереальне, чарівне село,
Де стільки світла й тепла розцвіло!
Куплет 2:
Крізь тисячу років історія дихає в тиші,
Про княжі вали нам вітер розкаже найліпше.
Сучасна й кохана, ти в серці моєму одна,
Найкраща фортеця, що доля для нас зберегла.
Приспів:
Тут небо синє, а поля в волошках,
Немає кращої землі в світах!
Це нереальне, чарівне село,
Де стільки світла й тепла розцвіло!
Аутро:
Це не просто село, це легенда жива...
Білогородка моя навік в серці співа!