Куплет 1: На пагорбах, де Ірпінь обіймає час, Сам Володимир Великий лишив для нас Цей скарб, що в серці квітне, мов бузок. Білогородка – це мій рідний виток. Приспів: Тут небо синє, а поля в волошках, Немає кращої землі в світах! Це нереальне, чарівне село, Де стільки світла й тепла розцвіло! Куплет 2: Крізь тисячу років історія дихає в тиші, Про княжі вали нам вітер розкаже найліпше. Сучасна й кохана, ти в серці моєму одна, Найкраща фортеця, що доля для нас зберегла. Приспів: Тут небо синє, а поля в волошках, Немає кращої землі в світах! Це нереальне, чарівне село, Де стільки світла й тепла розцвіло! Аутро: Це не просто село, це легенда жива... Білогородка моя навік в серці співа!