Зрада

Покохала я хлопця вродливого,і подумала це назавжди...  та тоді,та тоді я ще зовсім не знала,що він зрадить мене у житті. Ми гуляли квітучим садочком,і він клявся навіки кохать,і під місячним зоряним сяючим небом,він шептав ти на віки моя. Обіццяв що ніколи не зрадить,але доля змінила маршрут,і розбила мої всі надії,і мрії,заморозила серце мені.Але час залікує всі рани,хоча пам'ять болюча завжди,Я навчилася жити,і бути коханою,за це дякую доле тобі.