Мова — не іграшка

[Verse 1]
Ти про мову триндиш
Як про модний шмот
Селфі
Сторіс
Хештеги — весь твій “патріот”
На екрані герой
На районі — ніяк
Тільки меми та пафос
А усередині — страх

Кидаєш фрази як бренд
“я ж за рідний язик”
Та в очах лиш порожньо
Бо по факту — пластик
Де ти був
Коли нашим роти клеїли скотчем
Ти мовчав
Бо в тренді був свій “двуязычный” куток?

[Chorus]
Мова — не іграшка
Це кров і шрами
Не для ваших фейків
Не для реклами
Хочеш говорити? То живи
Як каже
Бо хто тільки язиком — той мертвий
Як папір
Що ляже

Мова — не іграшка
Не чийсь декор
Це наші матері
Це підвал і двір
Не ховайся за слова
Наче за щитом
Або стань до кінця
Або йди потом

[Verse 2]
Ви кричите про букви
Міряєте звук
Хто м’якший
Хто твердіший — дитсадок
А не рух
Ви судите наголоси
Як судді в шоу
Але коли справа — ви зникаєте в тьму

Для тебе мова — контент
Хайп на один день
Для мене — крик підвалів і дим чорних стін
Ти “експерт” з орфографій
“гуру” лексем
А як діло до вибору — ти стаєш німим всем

[Chorus]
Мова — не іграшка
Це кров і шрами
Не для ваших фейків
Не для реклами
Хочеш говорити? То живи
Як каже
Бо хто тільки язиком — той мертвий
Як папір
Що ляже

Мова — не іграшка
Не чийсь декор
Це наші матері
Це підвал і двір
Не ховайся за слова
Наче за щитом
Або стань до кінця
Або йди потом

[Bridge]
Тут не про те
Як сказав
А чи стоїш до кінця
Чи тримаєш рядок
Коли страшно до серця
Не міряй чистотою тих
Хто в ранах живих
Краще злийся на себе — де твій справжній мотив?

[Chorus]
Мова — не іграшка
Це кров і шрами
Не для ваших фейків
Не для реклами
Хочеш говорити? То живи
Як каже
Бо хто тільки язиком — той мертвий
Як папір
Що ляже

Мова — не іграшка
Не чийсь декор
Це наші матері
Це підвал і двір
Не ховайся за слова
Наче за щитом
Або стань до кінця
Або йди потом